forum
Лента обновлена: 47 seconds ago
Artemiy · 4 months ago Инициатива
Оригинал ↗

Пока нет групп избранного.

Біофармацевтичний суверенітет.

Біофармацевтичний суверенітет. Проблема: Ілюзія фармацевтичної незалежності Україна має потужні фармацевтичні заводи, проте ця потужність є здебільшого ілюзорною в контексті національної безпеки. Вітчизняна індустрія на 90% зосереджена на виробництві генериків (копій іноземних ліків, у яких закінчився термін патенту). Найгірше те, що самі активні фармацевтичні інгредієнти, тобто саму діючу речовину, ми масово закуповуємо за кордоном — переважно в Китаї або в Індії. У разі логістичної кризи українські заводи просто зупиняться через кілька місяців, коли вичерпаються запаси сировини. Крім того, держава змушена витрачати мільярди на закупівлю інноваційних біотехнологічних препаратів (наприклад, для лікування онкології) за кордоном за монопольно високими цінами, оскільки не має власних розробок. Варіанти вирішення проблеми! на мою думку, є два хороші варіанти:

  1. Ізраїльський варіант 2)Корейський варіант різницю цих двох варіантів уточню в коментаріях
agree 20 (100%)
disagree 0 (0%)

Всего голосов: 20 · до 19.04.2028 04:29

👍 3 👎 0 💬 1 🔁 0 🧠

Комментарии (1)

  1. Корейський варіант: Міністерство науки, медицини та економіки існують у паралельних реальностях. Створення єдиного Національного фонду біомедичних розробок, який акумулює бюджети всіх трьох міністерств. Якщо проєкт перспективний, він отримує фінансування, науковий супровід і гарантії держзакупівлі з одного джерела. Жодного перекидання папірців між міністерствами.
  2. Ізраїльський варіант: Венчурне співфінансування. Модель бюджету 50/50 з існуючими українськими фармзаводами. Держава бере на себе найвищий фінансовий ризик на етапі розробки, але завод вкладає свої потужності. Якщо ліки успішно виходять на ринок, бізнес повертає державі кошти у вигляді невеликого відсотка роялті з продажів. Якщо препарат провалюється на клінічних випробуваннях — держава списує борг.

Комментарии обновлены: 5 days ago

← Назад к ленте