Текст не мой, беру его с тредса, публикую оригинал. Рад...
Текст не мой, беру его с тредса, публикую оригинал. Радует одно, в комментариях хоть люди адекватные, не накинулись на него, а поддержали. "Більше не можу, тому напишу це тут анонімно. Скажу одразу, що мені байдуже на будь які засудження, будь які образи і тд. Я просто залишу це тут і не факт, що повернусь. В лютому я був мобілізований(забусярений). За одну годину вже пройшов влк де звичайно нічого не було враховано і я придатним поїхав в 155 бригаду, де я просидів місяць в бараках з алкашами, наркоманами та іншими маргінальними особистостями. За весь цей час нас лякали скелею, показували відео звідти, розказували як Їх же свої і вбивають, що суміжників не попереджають про них і тд. В частині всі твердили, що так як я мобілізований, то прав у мене щось просити(посаду, місце і тд) в мене попросту немає і я скоріш за все піду в штурми. Якщо що я маю дві технічні вищі. Місцеві психологи нам розповідали, що помирати зовсім не страшно та когось вбивати це нормально. Люди навколо виглядали настільки наляканими та хворими, що я просто не міг укласти це все в своїй голові. Серед нас були як епілептики так і люди з гепатитами. Так ми прожили місяць в бараках і були відправлені на бзвп в закинуті напівзруйновані хати. Приїхавши туди нам одразу сказали, що за нами після вихідних приїде скеля. Ми в 5 вирішили не чекати своєї участі після їх же розмов і історій та пішли в сзч. Скажу одразу, що все життя я прожив як законослухняний громадянин і навіть не мав штрафів за пдр, тому це морально далося важко. І от вже з березня я в сзч. Намагаюсь вижити, придумати як Єдине що ще тримає мене, то це рідні та близькі, друзі. Я всім безмежно вдячний, бо без них моє життя для самого мене вже давно б було пустим звуком. І знаєте, лякає не тільки смерть, а і те як швидко суспільство за твою не ідеальність тебе клеймить. Як держава списує тебе та робить злочинцем. Як система намагається тебе перемолоти і виплюнути. Чи вірю я ще в майбутнє? Мабуть так. Я не знаю як красиво та правильно все було описати, але радий що десь висказався. Бережіть себе та дбайте про близьк"